Фань Бінбін народилася 16 вересня 1981 року в Ціндао, провінція Шаньдун, Китай. Китайська акторка, продюсерка, співачка та підприємиця. Акторську кар’єру розпочала в середині 1990-х років, а в 1998 році здобула популярність завдяки ролі Цзіньсо в телесеріалі «Моя прекрасна принцеса». Згодом перейшла від телебачення до кіно. У 2000-х роках вона зіграла у фільмах «Кохання з першого погляду» (2002) та «Битва воїнів» (2006). У 2004 році отримала нагороду за найкращу жіночу роль на 27-й кінопремії «Сто квітів» за «Мобільний телефон» (2003). У 2007 році заснувала власну студію та брала участь у виробництві телесеріалів «Червоні рум’яна на снігу» (2008) і «Мемуари мадам Цзінь» (2009). Того ж року «Яблуко» за її участю брав участь в основному конкурсі 57-го Берлінського кінофестивалю, а за «Подружжя» вона отримала нагороду за найкращу жіночу роль другого плану на 44-й премії «Золотий кінь». За «Я не мадам Боварі» (2016) вона отримала низку акторських нагород і номінацій, зокрема на преміях «Золотий півень», Asian Film Awards та China Film Directors’ Guild. З 2010-х років Фань Бінбін стала активнішою в міжнародному кіно. У 2010 році «Чунцінський блюз» брав участь в основному конкурсі 63-го Каннського кінофестивалю, а за «Гору Будди» вона отримала нагороду за найкращу жіночу роль на 23-му Токійському кінофестивалі. У 2011 році була членкинею журі основного конкурсу 24-го Токійського кінофестивалю. У 2016 році отримала нагороду за найкращу жіночу роль на 64-му Міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні за «Я не мадам Боварі», ставши третьою китайськомовною акторкою, яка двічі отримувала нагороду за найкращу жіночу роль на міжнародних кінофестивалях категорії A. У 2017 році з’явилася на обкладинці азійського видання Time, увійшла до списку 100 найвпливовіших людей світу за версією журналу та була членкинею журі основного конкурсу 70-го Каннського кінофестивалю. Того ж року вона приєдналася до Американської академії кінематографічних мистецтв і наук. Серед її міжнародних робіт — «Стретч» (2011), «Мій шлях» (2011), «Люди Ікс: Дні минулого майбутнього» (2014) та «Жінка у портреті» (2017). У 2018 році китайські податкові органи провели щодо неї розслідування через податкові порушення; вона була зобов’язана сплатити податки, пеню та штрафи. Після цього вона скоротила публічну діяльність у материковому Китаї, продовжуючи працювати над закордонними кінопроєктами. Серед її пізніших робіт — «355» (2022), «Зелена ніч» (2023), «Крижаний шлях: Помста» (2025), короткометражний фільм «Вона сказала» (2026) та міжнародна копродукція «Щоденник божевільного старого» (2026). Багато її фільмів були представлені на великих міжнародних кінофестивалях, зокрема в Пусані, Торонто та Токіо. У 2023 році вона була членкинею журі основного конкурсу 71-го Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні. У 2025 році отримала нагороду за найкращу жіночу роль на 62-й премії «Золотий кінь» за малайзійський фільм «Мати Бгумі» та була членкинею журі основного конкурсу 75-го Берлінського кінофестивалю. Її кар’єра охоплює телебачення, кіно, кіновиробництво та міжнародну кінематографічну діяльність.